РІВНІ МОЖЛИВОСТІ - ДОСТУПНІ УМОВИ ДЛЯ ВСІХ!
Більшість із нас часто не цінує дар бачити. Ми навіть не здогадуємось, як складно живеться людям, які втратили зір, адже одним із найважливіших джерел інформації про навколишній світ є наші очі.
Заплющіть очі, відчуйте світ на дотик…звук…запах… Спробуйте знайти дорогу до сусідньої кімнати, будинку. Важко? І страшно - опинитися у суцільному мороці без жодного орієнтира. Часто незрячих охоплює сум і страх, і попри це, вони навчаються давати собі раду і жити повноцінним життям.
13 листопада у світі відзначається Міжнародний день незрячих. Ця дата покликана привернути увагу здорових людей до проблем тих, хто втратив зір і опинився у складних життєвих обставинах. У багатьох країнах світу проводяться заходи для привернення уваги суспільства до осіб з порушенням зору та незрячих, поширення інформації щодо їхніх прав і можливостей отримання знань та інформації за допомогою інформаційно-комунікаційних засобів, підвищення їх зайнятості та поліпшення способу життя.
Цього дня у 1745 року у Франції народився Валентин Гаюї - відомий педагог, який вперше продемонстрував свій метод навчання незрячих за допомогою придуманого ним шрифту. Він створив при школі друкарню та видав у ній декілька книг рельєфно-лінійним шрифтом. Це були перші книги для незрячих, матриці для виготовлення необхідної наочності, географічні карти й глобуси. За книгами Гаюї незрячі навчалися грамоти впродовж багатьох років. Лише 1829 року вихованець Паризького національного інституту для незрячих дітей Луї Брайль розробив універсальну систему рельєфно-крапкового шрифту, який сьогодні використовує весь світ.
З часом тактильна азбука Брайля набула найширшого застосування: створення підручників, журналів, випуск літератури різної тематики, розміщення інформації на перилах, на пішохідних переходах, позначення кабінетів, анотації до ліків, меню у кав’ярнях, ресторанах, програмки в театрах тощо. Нині точковий шрифт застосовують навіть у програмуванні, 2011 року з’явилася програма для перетворення тексту Брайля у мовлення.
В Україні діти, які втратили зір, під час ЗНО виконують завдання, надруковані шрифтом Брайля. Існує щорічна Олімпіада Брайля для студентів, які перевіряють свої здібності в читанні та правопису за шрифтом Брайля.
За сучасними ДБН будівлі аптек, лікарень, поліклінік, фондів, закладів освіти повинні бути оснащені елементами доступності середовища - табличками для осіб з порушенням зору та незрячих, тактильними піктограмами, мнемосхемами.
Тактильні таблички і знаки служать для того, щоб особи з порушенням зору та незрячі могли орієнтуватися без сторонньої допомоги.
У приміщеннях Крижопільського ІРЦ таблички на дверях з назвами посад фахівців пристосовані для осіб з особливими освітніми потребами, інформація дубльована шрифтом Брайля.
В першу чергу маркування для незрячих - шлях до створення комфортних умов для всіх. Завдяки тактильним вивіскам особи з інвалідністю отримують можливість діяти повністю самостійно.
Для забезпечення доступного середовища для осіб з порушенням зору та незрячих вхід у Крижопільський ІРЦ облаштовано контрастним маркуванням. Дане маркування значно знижує травмонебезпеку, адже вказує на перешкоди, що знаходяться на шляху. Виконується воно яскраво-жовтим кольором тому, що для осіб з порушенням зору жовтий колір - останній колір спектру, який вони можуть бачити.
Контрастне маркування - це відмінний орієнтир для кращої ідентифікації проходів та шляхів руху осіб з порушенням зору та незрячих.
Контрастні кола на дверях: попереджувальний знак «Обережно (Жовте Коло)» - знак для осіб з порушенням зору, наклеюється на скляні двері, щоб уникнути зіткнення з дверима.
Жовту стрічку використовують для виділення: позначення дверних прорізів, маркування крайніх сходів, сходів - поручнів та поручнів - небезпечних зон на підлозі.
Завдяки застосуванню контрастної стрічки по периметру вхідних дверей, особи з порушенням зору можуть здалеку виявити вхід, а також визначити його габарити, що дозволяє уникнути зіткнення при переміщенні.
Міжнародний день незрячих ми відзначаємо з особливим розумінням, відповідальністю і бажанням привернути увагу суспільства, всіх небайдужих до потреб незрячих, допомогти їм адаптуватися в житті.
