Крижопільська селищна рада
Тульчинський район, Вінницька область
Логотип Diia Герб України
gov.ua місцеве самоврядування України
  Пошук

ФОРМУВАННЯ МОВЛЕННЯ ТА ЗВУКОВИМОВИ У ДІТЕЙ

Дата: 25.06.2024 17:05
Кількість переглядів: 14

«Найбільша розкіш на світі — це розкіш людського спілкування»

Антуан де Сент-Екзюпері

Мовлення не являється вродженою здібністю людини. Воно формується поступово, поетапно, разом із розвитком дитини. Для нормального становлення мовлення дитини необхідно, щоб кора головного мозку досягла певної зрілості, а органи відчуттів — слух, зір, нюх, дотик — були достатньо розвинуті.
Велике значення для розвитку мовлення має психофізичне здоров’я дитини — стан її вищої нервової діяльності, вищих психофізичних процесів (уваги, пам’яті, уявлення, мислення), а також її фізичний (соматичний) стан.
Розвиток мовлення починається у дитини приблизно з двох-трьох місяців (з періоду гуління), проходять вікові етапи її мовленнєвого розвитку від вимови окремих звуків, складів, слів до сформованого активного мовлення. До шести років дитина повинна правильно вимовляти всі звуки рідної мови, мати достатній за об’ємом активний словник (близько 3000 слів) і практично опанувати граматичну будову мови.

Важко сказати точний вік, коли дитина скаже перше слово, але обов’язково в процесі розвитку мовлення мають бути присутні наступні етапи:

Гуління (2-3 міс). Дитина починає експериментувати із голосовим апаратом, уже можна виділити звуки, що нагадують голосні [а, о, у, е], найлегші для артикулювання; губні приголосні [п, б, м], зумовлені фізіологічним актом ссання, і задньоязикові [г, к, х], пов'язані з фізіологічним актом ковтання.

Лепет. У період між 4 і 6 місяцем життя дитини починається наступний етап розвитку мови – процес лепетання, це вже так звані перші спроби розмови з дорослими, коли гуління ускладнюється довшими складами і звуками. Дитина в цей період може виражати свої емоції змінами інтонації в лепеті. Цей етап передмовленнєвого розвитку характерезується появою ознак локалізованості і структурування складу, тобто у дитини поступово формується психофізіологічний механізм складоутворення. На цьому етапі онтогенезу лепетного мовлення у дитини простежується явище аутоехолалії – вона подовгу повторює той самий відкритий склад (ва – ва – ва, га – га – га), зосереджено прислуховуючись до себе. Після 8 міс. звуки, що не відповідають фонетичній системі рідної мови, поступово починають згасати. Натомість з'являються нові мовленнєві звуки, подібні до фонем мовленнєвого оточення. Саме в цей період розвитку у дитини починає розвиватися, власне, мовленнєва пам'ять, завдяки чому у неї формується фонетична (звукова) система рідної мови.

Поява перших простих слів (до 12 міс). У більшості дітей у мовленні з’являються прості слова – “мама”, “баба”, “ляля, “дай”. Спочатку дитина промовляє ці слова довільно, але згодом кожне слово починає набувати певного значення і дитина співставляє слово з відповідним предметом. Активний словник дитини налічує близько 10 слів.

Термін появи у дітей голосних і приголосних звуків індивідуальні та залежать від умов розвитку мовлення, а також від індивідуальних особливостей розвитку дитини. Однак, можна орієнтуватись на загальноприйняті норми.

Норми появи голосних та приголосних звуків у дітей

Вік дитини – 1-2 роки

Голосні звуки – [а], [о], [е].

Приголосні звуки - [п], [б], [м].

Вік дитини – 2-3 роки

Голосні звуки – [і], [и], [у].

Приголосні звуки - [ф], [в], [т], [д], [н], [т'], [д'], [н'], [г], [к], [ґ],[х], [й].

У три роки у дитини зникає загальна пом’якшеність мовлення.

Вік дитини – 3-5 років

Приголосні звуки - [с], [з], [ц], [дз], [с'], [з'], [ц'], [дз'], [ш], [ж], [ч], [дж], звукосполучення [шч].

У чотири роки дитина здатна підтримати розмову, висловити думку простими поширеними реченнями, а також складними реченнями.

Вік дитини – 5-6 років

Приголосні звуки - [л], [л'], [р], [р'].

У п’ять років дитина вже здатна виділити у слові перший і останній звуки, підібрати слова з потрібним звуком, інтонаційно виділити вказаний звук у слові.

У шість років дитина повинна правильно та чітко промовляти усі звуки рідної мови. Діти цього віку здатні визначити кількість звуків у слові, їх порядок, місце звука у слові, поділити слово на склади, виділити наголошений склад, користуватися схемою звукового аналізу слів тощо.

Дитина росте та розвивається. Відповідно відбувається розвиток її мовлення. Основними структурними компонентами мовлення є: звуковий склад, словник та граматична будова. Пам’ятайте, що кожна дитина – індивідуальна, особлива і, відповідно, загальний та мовленнєвий розвиток у різних дітей може мати деякі відмінності. Одні діти у віці 4-5 років вже чітко вимовляють усі звуки нашої мови, а в інших відмічається порушення вимови більшості звуків.

Фахівці інклюзивно-ресурсного центру з логопедії комунальної установи «Крижопільський інклюзивно-ресурсний центр» на своїх корекційно-розвиткових заняттях використовують різні методики, техніки та прийоми для активізації та розвитку мовлення у дітей. Таким чином, заняття у фахівців проходять насичено, цікаво та результативно.

Дякуємо батькам за розуміння та співпрацю у досягненні поставленої мети.

«Успіх – це сума маленьких зусиль, які повторюються кожного дня»

Роберт Кольєр

За консультацією щодо розвитку мовлення дитини звертайтесь у комунальну установу «Крижопільський інклюзивно-ресурсний центр», вул. Героїв України, 41, смт.Крижопіль.

Фото без опису

Фото без опису

Фото без опису

Фото без опису


« повернутися

Код для вставки на сайт

Вхід для адміністратора

Онлайн-опитування:

Увага! З метою уникнення фальсифікацій Ви маєте підтвердити свій голос через E-Mail
Скасувати

Результати опитування

Дякуємо!

Ваш голос було зараховано

Форма подання електронного звернення


Авторизація в системі електронних звернень

Авторизація в системі електронних петицій

Авторизація

УВАГА!

Шановні користувачі нашого сайту. В процесі авторизації будуть використані і опубліковані Ваші:

Прізвище, ім'я та по батькові, Email, а також регіон прописки.

Решта персональних даних не будуть зберігатися і не можуть бути використані без Вашого відома.

Погоджуюсь на передачу персональних даних