Автоматизація будь-якого уміння, у тому числі і промовляння звука – це завжди вироблення і закріплення нової навички, що є дуже важливим процесом у мовленнєвій діяльності. Сама ідея корекційного навчання  полягає в тому, що будь-який навик потрібно довести до автоматизму. Необхідно так автоматизувати поставлений у мовленні звук, щоб він для мозку був не енергозатратним! Адже коли в дитини формується навик вимови звука, на перших етапах мозок витрачає дуже багато енергії для його промовляння. І тільки по мірі формування навички промовляння звука нервова система зменшує витрати енергії і доводить навик до автоматизму.

    Мета автоматизації звуковимови – використання дитиною звуків у побутових умовах. Тому звук повинен наскільки автоматизуватися, щоб на його промовляння не впливало додаткове навантаження у вигляді рухів, емоцій, зайвих звуків чи мисленнєвих операцій.

    Нерідко у процесі автоматизації звуковимови трапляються випадки, коли дитина промовляє поставлені звуки лише в кабінеті. Але поза його межами, у зв’язку із відсутністю самоконтролю, звуки зникають. Відбувається так званий ефект «кабінетного мовлення».

      Чому так трапляється? Бо не розвинений контроль за власним мовленням,
 відсутній контроль вимови з боку батьків або недостатня сформованість фонематичного (мовленнєвого) слуху. А все тому, що під час повсякденної діяльності мозок витрачає забагато енергії на контроль звичайних дій, а енергії на контроль звука не вистачає. Ці нюанси варто враховувати.

        Під час автоматизації звуковимови у дітей фахівці інклюзивно-ресурсного центру з логопедії Крижопільського ІРЦ використовують різноманітні багатофункціональні рухові та сенсорні завдання з метою  створення настільки сильного нейронного зв’язку (що відповідає конкретному звуку), щоб мозок під час виконання інших задач не витрачав енергію на навик промовляння звука.

     Тобто включаємо завдання з додаванням:

  • моторних програм з підключенням всіх видів праксису: загальний, кистьовий, пальцьовий;
  • гнозису: зоровий, слуховий, тактильний, смаковий, нюховий;
  • когнітивного навантаження: процеси мислення, пам’яті, уваги;
  • нейрокорекційного обладнання: балансири, міжпівкульні дошки тощо. У такому випадку звук швидше перейде в ініціативне мовлення!

Лише занять з фахівцем буває недостатньо для досягнення найкращого результату, тому що більшість часу дитина перебуває вдома, і батьки повинні обов'язково стежити за мовленням дитини у звичайних життєвих ситуаціях поза кабінетом.

Щоб уникнути «кабінетного мовлення», варто закріплювати вимову нового звука не лише на заняттях, але й удома, під час прогулянки, у гостях, під час гри, перед сном, тобто в різних побутових ситуаціях у повсякденному житті. Налаштуйтеся на звук, який ви відпрацьовуєте, і постійно контролюйте його вимову. Для дитини опанування кожного нового звука — маленьке диво й велике досягнення. Шановні батьки, підтримайте її на цьому шляху! Не критикуйте дитину, захоплюйтесь новими звуками, пишайтесь успіхами малюка і в різний спосіб давайте йому це відчути.    
      Слухайте свою дитину постійно і допомагайте їй почути себе і неправильно сказане слово. І тільки тоді, коли контроль буде скрізь, дитина навчиться контролювати себе.  І ефект «кабінетного мовлення» зникне!