У Куничому попрощалися із Захисником Іваном Редьком
8 січня Крижопільська громада провела в останню путь 29 – річного Захисника України жителя с. Куниче Соколівського старостинського округу Редька Івана Володимировича.
Редька Іван Володимирович народився 31 січня 1995 року в с. Куниче. Навчався у місцевій школі, у професійному училищі с. Заболотне, здобув професію механізатора. Навчався гарно, за програмою обміну студентів побував у Франції.
У 2016 році призваний на строкову службу, по закінченню якої працював слюсарем на цукровому заводі в с. Соколівка.
До лав Збройних сил України став одразу після повномасштабного вторгнення росії в Україну – в березні 2022 року. У Польші пройшов військову підготовку, служив старшим сапером-оператором.
За роки служби у війську Іван проявив себе як сильна, відважна та професійна людина. Його бойовий шлях проліг через найгарячіші точки - завдання виконував на Донецькому, Сумському, Курському напрямках.
Та трагічна новина вразила усіх 4 січня 2025 року життєва зірка Редьки Івана Володимировича згасла…
Двадцять шість днів не дожив Захисник до свого тридцятиріччя. Не судилося…
Віддати шану мужньому українському Воїну та провести його у Небесне Військо прийшли рідні, друзі, керівництво громади, усі небайдужі. В усіх на душі – печаль, на очах – сльози, у промовах – яким гарним, яким добрим, яким порядним, завше усміхненим і відважним був Іван, як він любив життя, свою родину, своїх односельців, Україну.
«Це важка втрата для всієї громади, і ми схиляємо голови у жалобі разом із родиною загиблого.
Від імені всієї громади висловлюю щирі співчуття родині Івана. Герої не вмирають – вони назавжди залишаються в наших серцях! Як і залишиться в них і наш Іван! Вічний спокій йому та світла пам’ять!», - каже голова Крижопільської громади Володимир ВАСИЛИШЕН - на жалобному мітингу.
Церемонія поховання зібрала численну скорботну громаду. На честь Героя лунають військові салюти, на адресу родини – щирі слова співчуття. І знову злітає до небес оте вже звичне: «Герої не вмирають»!
І справді – не вмирають - вони поповнюють ряди Небесного війська і вічно живуть у пам’яті тих, хто їх знав і любив, кого захищав…
