Фото без опису

25 травня 2026 року минає два роки з дня загибелі нашого земляка – ПРИШВИ Тараса Віталійовича, мешканця селища Крижопіль.

Тарас був людиною праці та сімейних цінностей. Переїхавши до Крижополя у 1997 році, він побудував тут своє життя: одружився, разом із дружиною виховував сина, створив затишний дім, наповнений любов’ю та взаєморозумінням. Але коли прийшла війна, Тарас не залишився осторонь. Він став на захист Батьківщини, служив номером обслуги зенітно-ракетного відділення зенітного взводу механізованого батальйону 110-ї окремої механізованої бригади ЗСУ. Виконував свій обов’язок сумлінно та мужньо, прикриваючи небо над побратимами.

25 травня 2024 року поблизу Архангельського на Донеччині ворожий мінометний обстріл обірвав його життя. Його не стало, але залишилася пам’ять про людину, яка цінувала мирне небо більше за власне життя.

Два роки минуло, але біль від втрати не стає меншим. Для рідних він залишився люблячим чоловіком і батьком. Для громади – прикладом честі, працьовитості та незламності. Висловлюємо щирі співчуття родині Тараса. Дякуємо за вашого чоловіка, за захисника, який віддав усе заради нашого майбутнього.

Світла пам’ять Герою.

Герої не вмирають.

Слава Україні!