Сьогодні, 14 квітня 2026 року, минає два роки з моменту, коли наша громада втратила свого захисника – Данілкіна Леоніда Петровича. Час не стирає імен Героїв. Навпаки, з кожним роком пам'ять про їхній подвиг стає лише глибшою, а вдячність – щирішою.

Леонід народився 29 жовтня 1986 року. Коли ворог перетнув кордони України, він не вагався: у березні 2023 року став до лав Збройних Сил. Служив водієм у військовій частині А4576. Його посада вимагала не лише технічної майстерності, а й залізної витримки. Леонід виконував свій обов'язок сумлінно, без зайвих слів, завжди був готовий підставити плече і ризикувати собою заради інших.

14 квітня 2024 року його шлях обірвався ворожою засідкою під час руху на позиції поблизу Часового Яру на Донеччині. Він не зміг уникнути смерті, але до останньої миті залишався вірним військовій присязі, своїм побратимам і українському народові. Його мужність і стійкість стали частиною нашої спільної історії.

Для рідних і побратимів кожен день без Леоніда залишається мовчазним нагадуванням про ціну, яку заплатили найкращі з нас. Його шлях обірвався, але справа, за яку він боровся, продовжується в кожному з нас – у нашій стійкості, у нашій вдячності, у нашій свободі. Висловлюємо найглибші співчуття родині та друзям. Дякуємо за сина, за побратима, за воїна з великим серцем. Ім’я Героя назавжди залишиться в історії нашої держави.

Вічна пам'ять Герою.

Герої не вмирають.

Слава Україні!
Крижопільська селищна рада, виконавчий комітет, депутатський корпус та вся громада