Фото без опису

Сьогодні, 20 березня 2026 року, Крижопільська громада схиляє голову в жалобі, згадуючи дев’яті роковини з дня загибелі свого земляка — Руслана Васильовича Бондаря. Минає дев'ять років гіркої розлуки, вічного жалю та незгасної пам’яті про нашого Захисника, мешканця селища Крижопіль. Цей час не стишив болю втрати, адже кожен прожитий день без Руслана — це нагадування про високу ціну нашої свободи.

Усі, хто знав Руслана, згадують його сьогодні з особливою теплотою, добрим словом та щирою молитвою. Він був людиною з великої літери: надзвичайно щирим, світлим та справжнім патріотом своєї Батьківщини. У житті він випромінював доброту, а на полі бою проявив себе як мужній і незламний Воїн, для якого честь і незалежність України були понад усе.

Для своєї родини Руслан був надійною опорою — люблячим сином, чудовим братом та вірним другом. У його серці жило кохання та великі надії на майбутнє: він планував створити власну сім’ю, одружитися та виховувати дітей. Руслан щиро прагнув змінити світ на краще, зробити його добрішим і людянішим для тих, кого він так палко любив, проте війна жорстоко перекреслила ці світлі мрії.

Його бойовий шлях розпочався у лавах 15-ої бригади транспортної авіації Повітряних сил ЗСУ, звідки у вересні 2016 року він разом із побратимами був відряджений до 30-ої окремої механізованої бригади в зону бойових дій. На посаді механіка-водія БМП-2 другого механізованого батальйону Руслан успішно виконував надскладні завдання. Його життя обірвалося від кулі снайпера поблизу населеного пункту Новотроїцьке, що на Донеччині.

За особисту мужність, виявлену у захисті державного суверенітету, та самовіддане виконання військового обов'язку Руслан Бондар був посмертно нагороджений орденом «За мужність» III ступеня. Його військову звитягу також відзначено багатьма медалями. Він віддав найдорожче — своє життя, аби ворог не прийшов у наші домівки, а небо над Україною знову стало мирним і вільним.

Крижопільська селищна рада, виконавчий комітет та вся громада висловлюють щирі співчуття рідним і близьким Героя. Ми залишаємося в неоплатному боргу перед його подвигом та пам’яттю кожного Захисника, який став до лав Небесного війська. Вічний спочинок та світла пам’ять Руслану! Герої не вмирають, вони продовжують жити в наших серцях. Слава Україні!