Герої, які назавжди в наших серцях – Ярослав Подолян
Сьогодні, 17 березня 2026 року, над нашою громадою знову схиляються у скорботі прапори. Минає четверта весна без нашого земляка, відважного офіцера-десантника — Ярослава Володимировича ПОДОЛЯНА. Чотири роки тому, у найважчі тижні великої війни, його серце зупинилося, аби продовжували битися мільйони інших сердець. Час не лікує таку втрату, він лише вчить нас глибше усвідомлювати велич подвигу хлопця з Крижополя, який став на заваді ворожій навалі та навіки увійшов у Пантеон слави українського народу.
Ярослав обрав шлях еліти українського війська. Молодший лейтенант, командир взводу вогневої підтримки ІІІ-ої аеромобільної десантної роти — за цими словами стоїть величезна відповідальність за життя підлеглих та за кожен метр рідної землі. Командир, який завжди йшов попереду, який був прикладом мужності та професіоналізму для своїх бійців. Його підрозділ став нездоланною стіною для ворога, а сам Ярослав до останнього подиху залишався вірним десантному гаслу — «Ніхто, крім нас».
Життя молодого офіцера обірвалося 17 березня 2022 року в районі села Кам’янка Ізюмського району на Харківщині. Це були дні запеклих, надлюдських боїв, де кожна хвилина вимагала неймовірної стійкості. Ярославу було лише 27 років... Вік, коли життя тільки набирає обертів, коли будуються плани на десятиліття вперед. Але він, не вагаючись, віддав свою молодість, свої мрії та майбутнє за те, щоб ворог не прийшов до нашого рідного порога, щоб Україна була вільною.
За особисту мужність, самовідданість та героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету, Указом Президента України Ярослав Подолян нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно). Ця державна нагорода — символ того, що подвиг крижопільчанина визнаний на найвищому рівні. Проте для нас він — насамперед наш Герой, наш захисник, чиє ім'я ми вимовляємо з гордістю та глибокою шаною, знаючи, що за цим орденом стоїть ціна життя.
Ярослав народився і виріс у Крижополі, але місцем його останнього спочинку стало село Дівички на Київщині, де він проживав останні роки. Але де б не була його могила, його душа назавжди пов’язана з рідним краєм. Для нашої громади Ярослав Подолян — це вічне нагадування про ціну незалежності. Ми розділяємо цей невимовний біль із родиною загиблого, з його батьками та близькими. Ваша втрата — це наша спільна рана, яка не загоїться ні через роки, ні через десятиліття.
Крижопільська селищна рада, виконавчий комітет, депутатський корпус та вся громада сьогодні низько схиляють голови у пошані перед пам'яттю молодшого лейтенанта Подоляна. Ми згадуємо Ярослава вдячним словом і тихою молитвою. Він загинув, але його світло продовжує вести нас до Перемоги. Обіцяємо пам’ятати нашого Героя завжди, передаючи історію його життя та подвигу майбутнім поколінням вільних українців. Вічна слава десантнику! Герої не вмирають! Слава Україні!
