Фото без опису

Сьогодні, 29 грудня, минає перша річниця з того дня, як Крижопільська громада провела в останню земну дорогу свого Захисника, жителя селища Крижопіль — Марценюка Віктора Миколайовича. Рік тому серця земляків сповнилися глибоким сумом, прощаючись із людиною, яка присвятила себе служінню Україні.

Життя Віктора Миколайовича обірвалося трагічно й раптово внаслідок дорожньо-транспортної пригоди. Захисника збила автівка саме тоді, коли він добирався до рідного дому, щоб зустріти Новий рік у колі сім’ї. Ця фатальна подія зупинила серце воїна, який вижив у горнилі війни, але не зустрів свята на порозі рідної хати.

У лавах Збройних Сил України Віктор Миколайович служив водієм-кіномеханіком клубу однієї з військових частин. І немає різниці, чи гинуть наші Герої від ворожих куль, чи через такий трагічний випадок — болю та сліз у рідних не менше. Громада пам’ятає, що кожен день служби Захисника був внеском у нашу спільну свободу.

На землі не стало відповідального воїна, який став на захист Батьківщини на самому початку повномасштабного вторгнення. Він сумлінно виконував усі поставлені завдання та був надійним побратимом, забезпечуючи важливий зв’язок між військовими підрозділами. Його мужність та патріотизм назавжди закарбовані в історії нашого краю.

Окрім військової доблесті, Віктор був напрочуд доброю людиною, люблячим чоловіком, батьком та дідусем. Друзі та колеги згадують його як вірного товариша та професіонала своєї справи. Це непоправна втрата Героя, якому б ще жити й жити, радіти успіхам дітей та онуків під мирним небом.

Крижопільська селищна рада та вся громада висловлюють щирі співчуття родині, друзям і знайомим загиблого. Ми сумуємо разом з вами та низько схиляємо голови в пошані перед пам’яттю Віктора Миколайовича. Вічна шана і слава нашому Герою!