У центрі селища відбулися скорботні заходи, присвячені Дню вшанування пам’яті Захисників і Захисниць України
Цей день покликаний згадати не лише військовослужбовців, але й учасників добровольчих формувань, а також цивільних осіб, які зазнали жахливих тортур, були страчені або загинули в полоні. Це важливий момент для всієї громади, щоб схилити голови перед невинними жертвами російської агресії.
Дата 28 липня обрана для вшанування пам’яті не випадково. Вона знаменує собою річницю терористичного акту, скоєного російськими військами, коли було обстріляно колишню виправну колонію № 210 у смт Оленівка. Саме там утримувалися полонені захисники «Азовсталі», які пережили героїчну оборону Маріуполя. Внаслідок цього жорстокого злочину загинуло щонайменше 53 українські захисники, а ще понад 130 отримали поранення різного ступеня тяжкості, що стало трагедією всеукраїнського масштабу.
Під час заходів, що відбулися в селищі, присутні вшанували пам’ять загиблих хвилиною мовчання, схиливши голови на знак глибокої пошани. Це символічний жест, що відображає спільний біль і непохитну пам'ять громади. На знак вшанування селищний голова Володимир Василишен Володимир Василишен - Крижопільський селищний голова разом з керівниками громади урочисто поклали квіти до Алеї пам’яті загиблих героїв-земляків, віддаючи данину тим, хто віддав своє життя за Україну.
Ми схиляємо голови перед світлою пам’яттю кожного — військового, добровольця, цивільного, — хто був закатований, страчений або вбитий у полоні внаслідок російської агресії. Їхні імена та історії повинні бути назавжди закарбовані в нашій пам'яті як свідчення нелюдських злочинів, скоєних агресором. Наш сум не повинен бути мовчазним, а має перетворитися на потужний рушій до дії.
Досі в російському полоні перебувають тисячі українців, і ми зобов'язані пам’ятати про кожного та кожну з них. Їхні батьки чекають, дружини не здаються, а діти бережуть спогади про своїх рідних. Пам’ять — це не лише про скорботу, а й про відповідальність: обов’язок повернути всіх своїх та не дозволити забути жодного. Це також про справедливе покарання катів, адже без нього цей злочин повторюватиметься знову і знову.
