ЕМОЦІЙНИЙ РОЗВИТОК ДІТЕЙ НА КОРЕКЦІЙНО-РОЗВИТКОВИХ ЗАНЯТТЯХ У КРИЖОПІЛЬСЬКОМУ ІРЦ
Коли ми можемо говорити про свої почуття, вони стають менш приголомшливими, менш тривожними та менш лякаючими.
Фред Роджерс
У насичений нестабільністю та стресовими ситуаціями час вихователі, вчителі та батьки все частіше зустрічаються з неадекватними формами поведінки дітей та з труднощами дитячої адаптації до мінливих умов життя. Дитина потрапляє в складні ситуації, які іноді набувають для неї вираженого кризового характеру. Через свої вікові особливості діти можуть легко піддаватись негативним соціальним впливам та стресовим обставинам. Їм важко керувати своїми почуттями, вони схильні до імпульсивної поведінки.
Якщо дитина несприйнятлива, байдужа, емоційно відчужена, не вміє захоплюватися, радіти, глибоко співчувати, вона характеризується низькою соціальною компетентністю. Цей недолік вимагає розширення уявлень про розмаїття людських почуттів, відображення в людській міміці, можливість передачі емоцій кольоровою гамою.
Для забезпечення гармонійного розвитку емоційно-вольової сфери важливо вчити дітей розуміти та розпізнавати свої емоції, розмовляти з ними про їхні почуття, називати ці почуття, пояснювати як з ними справлятися та керувати своєю емоційною сферою.
Батьки та педагоги відіграють важливу роль у розвитку емоційно-вольової сфери та емоційного розвитку дітей будь-якого віку. Важливо створювати сприятливу емоційну атмосферу, вчити дітей саморегуляції: допомагати їм опанувати навички заспокоєння та самоконтролю, заохочувати емоційну виразність: дозволяти дітям вільно виражати свої емоції, грати з дітьми в емоційні ігри. Це допоможе їм розвинути емоційний інтелект та навчитися взаємодіяти з іншими людьми.
Фахівці інклюзивно-ресурсного центру комунальної установи «Крижопільський інклюзивно-ресурсний центр» на корекційно-розвиткових заняттях також проводять корекцію небажаних емоційних проявів у поведінці; розвивають у дітей навички спілкування й розв'язання конфліктних ситуацій; формують позитивні риси характеру; підвищують рівень самоконтролю емоційного стану; навчають прийомам саморегуляції; забезпечують відчуття цінності власного «Я» кожною дитиною; формують інтерес до власного емоційного світу та оточуючих; розвивають довільність психічних процесів дитини, її пізнавальну активність. Для цього використовуються різноманітні програми, ігри та завдання, що сприяють розвитку емоційних і вольових якостей. Ось деякі з них:
-
ігри на розпізнавання емоцій: показуючи дитині картинки з різними емоціями, просимо назвати їх;
-
ігри на виразність емоцій: граємо в ігри, де дитина повинна зобразити певну емоцію мімікою, жестами або голосом;
-
ігри на саморегуляцію: навчаємо дитину різних способів заспокоїтися, наприклад, глибоко дихати, рахувати до десяти або використовуємо релаксаційні техніки;
-
ігри на співпереживання: читаємо дитині казки та історії про емоції, обговорюючи з нею почуття героїв;
-
творчі заняття: малювання, ліплення, танці та інші творчі заняття, які допомагають дітям висловити свої емоції та почуття.
Важливо пам'ятати, що емоційний розвиток дитини - це тривалий процес, який потребує постійної уваги та підтримки з боку дорослих.
