У Крижопільській громаді попрощалися з Військовим Олегом АХТЯМОВИМ, який загинув минулої весни на Донеччині
Сьогодні Крижопільська громада провела в останню путь ще одного свого Героя – жителя села Тернівка Тернівського старостинського округу АХТЯМОВА Олега Борисовича.
Попрощатись із Захисником прийшли рідні, близькі, знайомі, військовослужбовці, керівництво громади та її жителі. Їх цього дня «об’єднала одна біда, одне велике горе – загибель ще зовсім молодого земляка, відважного Воїна і гарного хлопця - нашого АХТЯМОВА Олега, - говорить на жалобному мітингу староста Тернівського старостинського округу Оксана ПІДЛУБНА. – Олег народився у Могилів-Подільську. Після школи продовжив навчання в Барському коледжі транспорту, закінчив Крижопільський будівельний ліцей, здобувши професію штукатура-облицювальника. Займався спортом, був прикладом для молодшого брата Богдана, будував плани. Але все перекреслила війна. Сьогодні важко знайти слова втіхи для рідних, то нехай ними стануть наші запевнення про те, що наш мужній Герой, наш Олег залишиться у пам’яті всіх, хто його знав, любив і шанував».
Про це говорить і секретар Крижопільської селищної ради Ігор ВАСИЛИШИН: «Пам’ять про Олега Борисовича не потьмяніє у життєвих буднях. Крижопільська громада завжди пам’ятатиме свого Героя, його великий подвиг заради миру і всіх нас. І в нашій пам’яті він завжди буде гарним Воїном світла, відважним Захисником, справжнім патріотом, чудовим хлопцем з доброю душею»!
Про це мовить і начальник 2 відділу Тульчинського районного територіального центру комплектації та соціальної підтримки підполковник Володимир МОРОЗ. Який до всього додає: «Там, на нулю, Олег Борисович та його побратими стояли мужньо – їх довго не могли перемогти вороги силою, тоді й перемогли газом».
Настоятель місцевого храму тим часом зазначає, що Олег міг би залишитися живим, якби тоді не пішов на передній рубіж оборони замість побратима…
Солдат АХТЯМОВ Олег Борисович служив гранатометником 1 мотопіхотного відділення 2 мотопіхотного взводу 1 мотопіхотної роти та мужньо боронив українську землю від російських загарбників. 8 квітня 2024 року під час виконання завдань, пов’язаних із захистом Батьківщини, поблизу населеного пункту Первомайське Донецької області наш Герой-захисник загинув, хоч і ще дев’ять місяців по тому вважався безвісти зниклим.
Однак дива, на яке усі сподівалися протягом усього цього часу, не сталося – днями у рідну домівку Олега прилетіла страшна звістка про його загибель. А сьогодні його поховали з почестями на кладовищі села Тернівка. Державний прапор, під яким воював Олег, передали матері зі щирими словами співчуття та великої вдячності…
Слава українському Воїну, який захищав рідну Україну і кожного з нас! Герої не вмирають! Вічна пам’ять Герою!
