Крижопільчани вшанували загиблих у Бабиному Яру
Від початку трагедії минає 83 роки. Це термін, за який, здавалося б, світ вивчив уроки історії, став цивілізованим, а людське життя стало найбільшою цінністю. Проте із повномасштабним вторгненням росії в Україну багатьом її населеним пунктам довелося пережити свої бабині яри. Путінський тоталітарний режим жорстоко катує, ґвалтує, вбиває, спалює українців. Буча, Ізюм, Маріуполь та інші міста й села – свідчення чергового геноциду на українських землях. Благо, що ми сьогодні даємо ворогу гідну відсіч.
Сьогодні, 29 вересня, з нагоди пам’ятної дати до пам’ятного знаку «Пам’яті жертв комуністичних репресій та геноциду українського народу 1932-1933 р.р.» у Крижополі керівники Крижопільської селищної територіальної громади поклали квіти та хвилиною мовчання вшанували пам'ять жертв масових розстрілів нацистами людей в урочищі Бабин Яр у 1941-1943 роках.
Сам захід став свідченням того, що крижопільчани пам’ятають цю масштабну трагедію і що страшним злочинам немає прощення та забуття. А заразом - і нагадуванням: сьогодні, у воєнний час, маємо зробити все, щоб такі жахливі сторінки історії більше не повторювалися ніколи. Тобто – Перемогти!
Довідково:
Бабин Яр – місце пам’яті та некрополь близько 100 тисяч цивільних громадян і військовополонених, розстріляних нацистами у 1941–1943 роках. Серед них – євреї і роми, червоноармійці, комуністи, підпільники Організації українських націоналістів, “саботажники”, порушники комендантської години та навіть пацієнти психіатричної лікарні імені Павлова.
Вбивства у Бабиному Яру тривали у кілька етапів. Перший – щоденні розстріли євреїв, військовополонених, цивільних – тривав із вересня 1941 до весни 1942 року. Пік припав на 29–30 вересня, коли загинула 33 771 особа. Другий етап – кінець зими 1942 – середина серпня 1943-го. Третій, заключний, етап регулярних розстрілів відбувався на фоні знищення трупів у Бабиному Яру в серпні – вересні 1943 року в’язнями Сирецького концтабору. Паралельно відбувалася евакуація самого табору. Зрозумівши, що в Києві не втриматися, німці почали ховати сліди злочинів.
У жовтні 1943 року в Бабиному Яру німці ще розстріляли киян, які ухилилися від виконання наказу про повне виселення з міста. Останній розстріл відбувся 4 листопада 1943-го, а за два дні до Києва увійшла Червона армія.
По війні радянський режим замовчував або спотворював пам’ять про жертв, намагався зруйнувати сам яр та навколишні кладовища. Проте це йому не вдалося. Бабин Яр залишався застереженням про небезпеку від ненависті, расизму, міжнаціональної ворожнечі, переслідування та знищення людей за етнічною, політичною, релігійною або іншими ознаками.
