Сьогодні попрощалися з нашим полеглим Героєм - Сергієм Олександровичем ФРАНЧУКОМ
Услід за Городківською громадою 5 вересня 2024 року жалобний мітинг-прощання із загиблим Захисником відбувся у Крижопільській громаді - біля пам’ятного знаку учасникам АТО/ООС у центрі селища. Віддати останню шану відважному Воїну, вклонитися його подвигу та висловити щирі співчуття рідним і близьким загиблого прийшли представники місцевої влади, духовенство, жителі громади.
«Ми проводжаємо сьогодні в останню путь Захисника, який загинув смертю хоробрих, відстоюючи цілісність і незалежність рідної України, - зазначає, виступаючи на мітингу, Крижопільський селищний голова Володимир ВАСИЛИШЕН. - Проводжаємо одного із тисячі тих відважних українців, які були кращим цвітом нашої нації. Які не думали про своє життя, а думали про захист України. Цей біль утрати не вигоїться ніколи у серці тих, хто знав і любив Сергія. Але і пам’ять про нього не потьмяніє у життєвих буднях – Крижопільська громада, у якій він проживав, і Городківська, у якій народився і виріс, пам’ятатимуть свого Героя, його велику жертовність заради миру і всіх нас»…
«Сергій Олександрович ФРАНЧУК народився 17 листопада 2001 року у селі Городківка. Навчався у Гарячківській СЗШ. Потім його доля привела у село Тернівка, що в Крижопільській громаді, згодом - у Подільський район Одеської області, де закінчив 9 класів місцевої школи. Після чого повернувся у рідну Гарячківку, де мешкала бабуся, працював у місцевих фермерів. Був щирим, гарним, добрим хлопцем, допомагав кожному, хто його про це просив», – перегортає мирні сторінки життя Сергія ведуча мітингу. А потім з гордістю у голосі зазначає: «Зважаючи на військову ситуацію в Україні, Сергій, не вагаючись, прийняв мужнє рішення стати на захист своєї країни - самостійно прийшов до військкомату і підписав контракт. Воно, це рішення, стало проявом його глибокої любові до рідної землі, його великим бажанням зробити свій вагомий внесок у наше мирне майбутнє. Мобілізований за контрактом у червні 2024 року військослужбовець ФРАНЧУК Сергій Олександрович був стрільцем-санітаром 3 штурмового спеціалізованого відділення 2 штурмового спеціалізованого взводу 4 спеціалізованої штурмової роти. Він ревно виконував свій військовий обов’язок, його відвага і відданість були тим яскравим вогником, який горів до останньої іскри, незважаючи на небезпеки і труднощі»…
І вже за цим промовляє з болем і гіркотою: «Загинув Сергій 31 серпня 2024 року під час виконання бойового завдання біля населеного пункту Нью-Йорк Торецької міської територіальної громади Бахмутського району Донецької області. Загинув… Але назавжди залишиться нашим невмирущим символом мужності, Героєм, який віддав своє життя заради великої мети – захисту Батьківщини»!
Поховали Сергія з військовими почестями під залпи пострілів почесної варти та звуки духового оркестру на кладовищі селища Крижопіль. Тепер тільки світлий спомин про нього та вдячність за його подвиг житимуть у наших серцях.
Слава Україні! Герою слава!
