Як правильно розмовляти з дитиною, коли хтось із батьків воює
Якщо тато або мама сьогодні захищають Україну, дитині потрібно казати, що вони виконують важливу роботу і не можуть приїхати, але дуже люблять її та скоро повернуться. Ці важливі тези дитина засвоює на підсвідомому рівні. Це важливо тому, що коли когось із батьків довго немає, діти почуваються покинутими.
За можливості спілкуйтеся з дітьми за допомогою відеозв’язку. Маленькі діти можуть забувати обличчя батьків і це - нормально. Тому потрібно, щоб дитина час від часу бачила відсутнього тата чи маму. Якщо немає можливості встановити відеозв’язок, надсилайте свої фотографії - нехай родина показує їх дитині.
На підсвідомому рівні дитина зчитує емоції матері чи батька, але їй складніше, бо вона не розуміє, в чому саме проблема. Тому треба у будь-якому віці пояснювати дитині, що тато чи мама роблять важливу справу, а родина скучила за ними та сумує. Варто повторювати, що усе буде добре, це заспокоюватиме дитину.
Психологиня фонду "Голоси дітей" Марина Дробишева називає найпоширеніші шкідливі репліки, якими дитину можна травмувати і які не варто вживати: "У тебе батьки (мама/тато) на фронті — як там у них справи? Коли зможуть до тебе приїхати?"; "Батько воює, тому ти тепер - за старшого"; "Поговори з батьком по телефону, бо він може загинути на війні, шкодуватимеш, що так мало дзвонив"; "От завтра в мене може прилетіти ракета - і ти пошкодуєш, що так поводився/-лась"; "Я розумію, що ми виїхали з окупації, й тобі важко. Мені теж важко, але я ж не скиглю. І ти не скигли"; "Ми виїхали з України через тебе, бо я тебе рятувала від ракет. Якби не ти, я б залишилася вдома і мені було б простіше"; "Хоч ти не виспався через тривогу, вчитися все одно треба на найкращі оцінки. Я ж якось працюю»; "У багатьох дітей зараз немає свого дому, батьки без роботи, у когось батько загинув. А в тебе все є, і ти невдячний/-а (що тобі не купили ще щось)"; "Досить хвилюватися через дрібниці, зараз є важливіші проблеми". І зазначає, що для дітей важливо, аби дорослі поруч були психологічно стабільними — це знижує тривожність дитини, робить її світ безпечнішим. Зараз особливо треба про це пам'ятати, тому що втома від війни посилюється вже третій рік. Найперше дорослим потрібно знаходити ресурси, щоб стабілізувати себе, а потім вони мають допомогти у цьому дітям, які поруч.
