Пустовіт Олександр  Васильович  понад усе  любив Україну, а тому, не вагаючись,  став на її захист під час повномасштабного  російського вторгнення,  як справжній патріот, як вірний син свого народу. І гідно загинув  - за Україну, за рідне Заболотне, за свою родину, односельців, за все, що він любив у житті…

Олександр Васильович Пустовіт був механіком-водієм 3 механізованого відділення 2 механізованого взводу 2 механізованої роти. Йому було лише 45, коли, виконуючи бойове завдання в південно-східному районі Бахмута Донецької області, отримав травми, несумісні із життям.

Сьогодні, 18 січня, річниця  його загибелі.  Поза якою – цілий рік болю і суму в родині. Рік доброї і світлої пам’яті про відважного Воїна, який усіх нас захищав.  І тій пам’яті бути вічною. Бо допоки пам’ятаємо про своїх захисників, шануємо  та бережемо про них спогади, доти Україна буде сильною. Доти, усвідомивши відвагу і патріотизм своїх Героїв, знатимемо:  це – найкращі і найхоробріші із українців.

Отож ми пам’ятаємо тебе, наш Герою! Вдячні за захист! Нехай буде Царство Небесне твоїй душі. Слава Україні! Героям слава!

Розділяємо скорботу і біль втрати.

Крижопільська селищна рада, виконавчий комітет, депутатський корпус та вся громада

Фото без опису