Верховна Рада схвалила закон, який передбачає, що з 1 вересня 2021 року розпочинається одноразове добровільне декларування або так звана податкова амністія

Дата: 09.08.2021 10:22
Кількість переглядів: 134

з 1 вересня в Україні запроваджується добровільне нульове декларування доходів громадян. Це означає, що з 1 вересня 2021 року розпочинається одноразове (спеціальне) добровільне декларування або так звана податкова амністія. Йдеться про декларування грошових активів, майна та майнових прав, одержаних/набутих за рахунок доходів, з яких у порушення вимог законодавства не було сплачено відповідні податки і збори.

Що таке одноразове (спеціальне) добровільне декларування?

Це окремий порядок декларування фізичною особою належних їй грошових коштів, майна та майнових прав, які:

розміщені на території України та/або за її межами; були одержані/набуті за рахунок доходів, що підлягали в момент їх нарахування (отримання) оподаткуванню в Україні; з яких не були сплачені податки і збори, або сплачені не в повному обсязі; які не були задекларовані протягом будь-якого з податкових періодів до 1 січня 2021 року.

Отже, добровільному декларуванню підлягають не всі грошові активи фізичної особи, майно/майнові права, а лише ті, які відповідають вказаним критеріям. Тож якщо грошові кошти, майно чи майнові права, отримані легально і при їх отриманні було сплачено відповідні податки чи збори, то додатково декларувати їх непотрібно.

Також добровільне декларування не стосується осіб, які за будь-який рік, починаючи з 1 січня 2010 року, подавали або мають подавати декларації з метою запобігання корупції, тобто держслужбовців.

Які саме активи потрібно декларувати?

Об’єктами добровільного декларування можуть бути активи фізичної особи, які належать їй на праві власності і знаходяться (зареєстровані, перебувають в обігу, є на обліку тощо) на території України або за її межами станом на дату подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації. Серед таких активів:

валютні цінності, тобто банківські матери,

національна валюта (гривня) і іноземна валюта,

права грошової вимоги,

нерухоме майно (земельні ділянки, об’єкти житлової і нежитлової нерухомості),

об’єкти незавершеного будівництва,

рухоме майно, у тому числі транспортні засоби та інше цінне рухоме майно,

предмети мистецтва та антикваріату,

дорогоцінні метали, дорогоцінне каміння, ювелірні вироби тощо,

частки (паї) у майні юридичних осіб, інші корпоративні права, майнові права на об’єкти інтелектуальної власності, цінні папери та/або фінансові інструменти.

Але не всі ці активи потрібно декларувати. Слід враховувати їх вартість або обсяги. Зокрема, не потрібно декларувати:

одну або декілька квартир, сукупна площа яких не більше 120 кв. м.;

житлові будинки, сукупна площа яких в межах 240 кв. м.;

нежитлові будинки некомерційного призначення, площею не більше 60 кв. м.;

земельні ділянки, площею в межах норми безоплатної передачі (наприклад, площа присадибної ділянки у селах не більше 0,25 га, в селищах не більше 0,15 га, а в містах не більше 0.10 га);

один легковий автомобіль з середньою ринковою вартістю не більше 400 тис. грн., або з робочим об’ємом циліндру двигуна не менш як 3000 куб. см.;

грошові кошти в межах 400 тис. грн.

Яка процедура декларування?

Період добровільного декларування з 1 вересня 2021 року по 1 вересня 2022 року.

Скільки треба сплатити декларанту?

Особливість добровільного декларування не лише у визнанні доходів, з яких не сплачено податки, а й у одноразовій сплаті окремого зобов’язання, збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування. Сума збору, зокрема, буде становити 5% щодо валютних цінностей, розміщених на рахунках у банках в Україні, щодо об’єктів рухомого і нерухомого майна та інших активів, які зареєстровані, знаходяться в Україні. Але якщо для декларанта разовий 5% платіж завеликий, то він, як альтернативу, може обрати ставку 6%, але зі сплатою збору трьома рівними частинами щорічно.

Збір у розмірі 9% передбачений щодо валютних цінностей, розміщених за кордоном на рахунках у банках або які зберігаються у фінансових установах, а також щодо об’єктів рухомого і нерухомого майна та інших активів, які зареєстровані (знаходяться) за кордоном. Але у разі сплати збору з 1 вересня 2021 року по 1 березня 2022 року ставка збору зменшена до 7%. Можлива альтернатива, сплата збору за ставкою 11,5% трьома рівними частинами щорічно. Базу для нарахування такого збору декларант-доброволець вказуватиме саме у декларації. Але щоб її підтвердити, необхідно разом із декларацією подати копію документів, що підтверджують вартість об’єктів декларування. Сплатити збір слід буде протягом 30 календарних днів з дати подання добровільної декларації. У разі несплати або сплати в неповному обсязі суми збору, добровільна декларація буде вважатися неподаною та на декларанта не поширюватиметься звільнення від відповідальності.

Зверніть увагу: якщо у декларанта є готівкові кошти, які він вирішив задекларувати, то ще до подання декларації йому доведеться розмістити їх на спеціальних рахунках у банках. Порядок відкриття таких рахунків розробить Нацбанк. Між іншим, щодо таких коштів будуть здійсненні заходи фінансового моніторингу. Тобто у разі необхідності банк буде встановлювати джерела походження коштів.

Що гарантує добровільне декларування і сплата збору?

По-перше, контролюючі органи не будуть перевіряти джерела отримання декларантом доходів, за рахунок яких було одержано/набуто задекларовані активи.

По-друге, декларант звільняється від відповідальності за порушення податкового та валютного законодавства та від обов’язку нарахування та сплати податків і зборів щодо доходів, за рахунок яких отримано задеклароване майно.

По-третє, до декларанта не можуть вживатися заходи забезпечення кримінального провадження та застосовуватися запобіжні заходи і вчинятися слідчі (розшукові) дії у кримінальному провадженні у зв’язку з придбанням, створення, одержанням, використанням задекларованих активів.

По-четверте, декларант не притягується до адміністративної відповідальності за порушення податкового та валютного законодавства, якщо такі правопорушення пов’язані з придбанням/створенням/одержанням/використанням задекларованих активів. Добровільна декларація підлягатиме камеральній перевірці протягом 60 календарних днів після її подання. У разі виявлення податковим органом помилок у декларації, декларанту доведеться подавати уточнюючу декларацію і доплатити суму збору у разі необхідності.

Для окремих випадків передбачено, навіть, сплату податку за ставкою 18%. Наприклад, якщо податковий орган не отримає документальне підтвердження щодо вартості задекларованих активів. А от у разі переплати збору, його зайва сума буде повертатися за правилами, вказаними у статті 43 ПКУ.


« повернутися

Код для вставки на сайт

Вхід для адміністратора

Онлайн-опитування:

Увага! З метою уникнення фальсифікацій Ви маєте підтвердити свій голос через E-Mail
Скасувати

Результати опитування

Дякуємо!

Ваш голос було зараховано

Форма подання електронного звернення


Авторизація в системі електронних звернень