25 квітня День інформування батьків про можливості позбавлення їх батьківських прав
Жорстоке поводження з дітьми потрібно зупинити
Донедавна в нашому суспільстві вважалося неприйнятним говорити відверто про насильство в сім’ї. Проте ця форма насильства існує давно і зустрічається досить часто, вона розповсюджена серед людей різних національностей, різного фінансового та соціального статусу, в сім’ях віруючих та атеїстів. Більше того, таке насильство ніяк не можна пояснити економічною нестабільністю, оскільки воно наявне й у відсталих, і в економічно розвинутих країнах.
Наразі українське суспільство визнає існування проблеми жорстокого поводження з дітьми. Жорстоке поводження з дітьми і зневага їхніми інтересами можуть мати різні види і форми, але їх наслідками завжди є серйозний збиток для здоров’я, розвитку і соціалізації дитини, нерідко загроза її життю. Достеменно відомо, що однією з причин смерті дітей, зокрема, раннього віку – є брак належного за ними догляду, незабезпечення їхніх основних потреб. Іншими наслідками жорстокого поводження є поширення насильницьких методів спілкування, розв’язання суперечливих ситуацій, нетолерантне ставлення членів суспільства один до одного, бездоглядність та безпритульність дітей, їх алкоголізація та наркотизація тощо. Звісно, найгірші наслідки для дитини має насильство, що здійснюють по відношенню до неї її батьки або особи, що їх замінюють. Одним із показників соціальної зрілості суспільства є ставлення до дітей, адже діти – майбутнє кожної країни. В суспільстві, що зорієнтоване на високі загальнолюдські цінності, не можуть бути терпимі прояви жорстокого поводження з дітьми. Останніми роками в Україні прийнято ряд законодавчих актів, спрямованих на попередження насильства у сім’ї та над дітьми, серед яких постанова Кабінету Міністрів України від 01.06.2020 р. № 585 «Про забезпечення соціального захисту дітей, які перебувають у складних життєвих обставинах».
Загальновідомо, що в сім’ї закладаються основи буття людини, її духовні, моральні, світоглядні якості. Сім’я відіграє визначальну роль у становленні людини, задовольняючи цілу низку психологічних потреб особистості, серед яких прагнення моральної підтримки, безпеки, захищеності від зазіхань, емоційного комфорту, визнання та прийняття з боку значущих людей. На жаль, для багатьох дітей, які стають жертвами жорстокості власних батьків та піклувальників, родинний спокій є нездійсненною мрією. Насильницькі дії з боку членів власної сім’ї завдають серйознішої психологічної та фізичної шкоди, ніж аналогічні діяння з боку сторонніх осіб, порушуючи основний принцип здорової життєдіяльності родини – безпечне та комфортне існування будь-якого її члена. Дослідження останніх десяти років свідчать, що близько 72% українських жінок та дітей зазнають в своїх сім’ях різних форм приниження та знущання. Насильство в сім’ї є основною причиною травматизму та загибелі дітей в усьому світі та брутальним порушенням прав людини, а це й право на життя, право не бути об’єктом знущань чи жорстокого, нелюдського або принизливого поводження, право на здоровий та безпечний розвиток, які держава має відстоювати і захищати. Україна ратифікувала цілу низку міжнародних угод, взявши тим самим на себе зобов’язання щодо захисту дітей від жорстокого поводження, в тому числі в сім’ї.
Насильство несе дуже серйозні негативні соціальні наслідки. Воно породжує терор, безладдя, відчуття відсутності допомоги, невпевненості, безнадійності або безсилля, відчуття провини, відчуття придушення волі, відсутність самоповаги, настирливі спогади, напади страхів, депресію, фобії, смуток, роздуми про самогубство; самозвинувачення, втрату довіри, сумніви щодо віри в щось, наркотичну/алкогольну залежність, жагу помсти.
Мала дитина не може знати, коли відбудеться наступний спалах насильства, де та наскільки сильним він буде. В результаті, вразливість та відсутність контролю над ситуацією призводять до проявів впертості у поведінці, відмови розмовляти та агресивних вчинків.
Жорстоке поводження з дітьми в подальшому формує з них соціально-дезадаптованих людей, не здатних створювати повноцінну сім’ю, бути гарними батьками, а також є поштовхом до відтворення жорстокості по відношенню до власних дітей.
Працівниками поліції з року в рік фіксуються випадки щодо жорстокого поводження з дітьми. Однак більшість скривджених дітей приховує те, що з ними сталося, бо вважає це звичним явищем. Лише впродовж перших трьох місяців поточного року службою у справах дітей Крижопільскої селищної ради було взято на облік СЖО(складні життєві обставини) двоє дітей, що зазнали домашнього насильства. Інформація про жорстоке поводження щодо цих малолітніх дітей надійшла у відділення поліції.
Як же захистити дитину? Що можна зробити, щоб запобігти жорстокому поводженню з дітьми та насильству в сім’ї? Хто повинен зупинити цикл знущань?
Це можуть і повинні зробити матір та батько! Якщо кривдником є батько, то лише жінка може захистити своїх дітей і себе саму. Якщо кривдником є жінка, то батько може перервати насильницькі стосунки і захистити дітей. Також педагогічні, медичні, соціальні працівники повинні повідомляти органи поліції та службу у справах дітей коли вони мають підстави вважати, що життю або здоров’ю дитини може загрожувати небезпека.
Відповідно до норм сімейного законодавства сама дитина, у разі порушення її прав та інтересів, може звернутися за захистом до поліції, соціальних служб, органу опіки та піклування, інших органів державної влади, органів місцевого самоврядування та громадських організацій, а у разі досягнення чотирнадцятиліття – безпосередньо до суду.
Однак, враховуючи те, що в більшості випадків факти домашнього насильства замовчуються, законодавець визначив, що будь-які юридичні та фізичні особи, яким стало відомо про дитину, яка постраждала від жорстокого поводження або життю чи здоров’ю якої загрожує небезпека, зобов’язані забезпечити надання дитині екстреної медичної допомоги та невідкладно звернутися до органів Національної поліції або ДСНС.
Документом, котрий забезпечує детальне правове регулювання сімейних відносин, є Сімейний кодекс України. Основні обов’язки батьків щодо виховання дітей визначені статтею 150 даного кодексу. Відповідно до якої батьки зобов’язані піклуватися про здоров’я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, а також її поважати. Забороняються будь-які види експлуатації батьками своєї дитини, фізичні покарання та застосування ними інших видів покарань, які принижують людську гідність дитини.
Проблема насильства над дітьми стосується кожного громадянина суспільства. Суспільство не повинно виявляти нерішучості у боротьбі з насильством над дітьми. Діти – це повноправні члени суспільства. Тому, шановні батьки та жителі громади, якщо Ваша дитина є жертвою домашнього насильства, або ж Вам стало відомо, що інша дитина зазнала чи може зазнати жорстокого поводження, просимо повідомляти про такі випадки працівників поліції та службу у справах дітей.
Служба у справах дітей Крижопільської селищної ради
