Крижопільчани провели в останню дорогу свого захисника
Кажуть, коли помирає хороша людина – небо плаче. Сьогодні, під час похорону Валерія Васильовича Мерви, навіть небо не могло стримати сліз. Знову встелена квітами дорога, попереду похоронної процесії – весільне гільце і коровай. І у великій шані та скорботі всі Крижопільчани стоячи на колінах провожали Валерія в останню дорогу…
Важка втрата, біль та порожнеча, він до останнього подиху стояв на захисті Батьківщини і поклав своє життя за незалежність та свободу України, не даючи ворогу змоги загарбати хоча б клаптик рідної землі.
Війна триває… російський окупант руйнує наші міста, села, вбиває наших дітей. Наші хлопці захищають рідну землю.
На жаль, війна забирає справжніх героїв. У ці гіркі хвилини щиро поділяємо горе побратимів Героя - його сім’ї, та всією громадою схиляємо голови у глибокій скорботі. Пам'ять про Валерія вічно житиме в наших серцях. Він був, є і буде справжнім сином України.
Герої не вмирають, їх пам’ятають вічно…
