Тетяна Лозінська про найбільш актуальні проблеми інфекційної патології

Дата: 24.09.2021 14:35
Кількість переглядів: 247

В Україні щороку на інфекційні хвороби хворіють від 616991 до 1020947 осіб (без врахування грипу та ГРВІ).Однією з найбільш актуальних проблем інфекційної патології є гострі кишкові інфекції. За даними ВООЗ щорічно в світі реєструється більше 4 мільярдів випадків захворювань на кишкові інфекції, при тому захворюваність серед дітей перевищує таку у дорослих.

За даними ВООЗ у дітей ГЕКи займають друге місце після гострих респіраторних інфекцій, а у дорослих на їх частку припадає близько третини всіх випадків захворювань. Згідно з офіційною статистикою, в Україні щороку реєструється 50-60 тисяч випадків інфекційних діарей у дітей, з яких 20-30 закінчуються летально.

За різними оцінками, щорічно у світі фіксується від трьох до п'яти мільярдів випадків гастроентериту, від якого у першу чергу страждають діти та жителі розвинених країн.

Показники захворюваності на ГЕКи встановленої етіології у Вінницькій області за останні 10 років щорічно перевищують в 1,5 рази аналогічні по Україні. А середній багаторічний (за 10 років) показник захворюваності на ГЕК в/е по Крижопільському району перевищив аналогічні показники по області у 1,7 рази, а по Україні у 2,4 рази.

Як в області, так і в районі, дана нозологія займає друге місце серед інфекційної захворюваності на території (після ГРЗ).

Для ГЕКів характер­ні групові спалахи в дитячих колективах, школах, гуртожитках, ро­динах. Тому є достатньо підстав розглядати ГЕКи як соціальну проблему, успішне розв’язання якої визначається високим рівнем санітарно – гігієнічної культури населення, наявністю доброякісної питної води,  харчових продуктів, соціальними умовами життя тощо.

Етіологія: Найчастіше причинами виникнення гастроентероколіту є віруси (зокрема ротавіруси)і бактерії (зокрема кишкова паличка та кампілобактер). Проте є багато інших збудників, які можуть спричинити цей синдром. Неінфекційне походження також можливе, проте у порівнянні з вірусною та бактеріальною етіологією, воно є менш ймовірним. Ризик інфікування вищий у дітей через відсутність або погане формування в них гігієнічних навичок, слабкість імунних реакцій тощо.

Джерела інфекції та механізм передачі

Передача інффекії відбувається через споживання забрудненої води або Їжі. Серед продуктів, які зазвичай передають збудників ГКІ — сире та недостатньо термічно оброблене тваринне м'ясо, курятина, морепродукти, яйця, сирі пророщені зерна, непастерізоване молоко, м'які сири, фруктові та овочеві свіжо виготовлені соки, питна вода як централізованого так і деццентралізованого водопостачання.

У нашій місцевості сезон заворюваності припадає на весна-осінь.   Після розвитку стійкості до захворювання, дорослі можуть стати носіями, таким чином виступаючи природним резервуаром інфекції.

1. За результатами ретропективного аналізу у структурі інфекційних захворювань, не враховуючи ГРВІ, впродовж 2016-2020рр. на першому місці  є гастроентероколіти – (3,9 – 6,3 %),  така ж тенденція спостерігається і в 2021 році.

 Ріст захворюваності на ГЕКи спостерігався потягом 2016-2018 р.р. включно (на 17,0 та 1,7 %), але уже в 2019-2020р.р.спостерігається значний спад захворюваності (21,2-68,8 % відповідно). Ймовірною причиною такого коливання можна вважати пандемію Covid-19, перепрофілювання інфекційного стаціонару під ковідне відділення, дотримання населенням карантинних вимог (не працювали заклади громадського харчування, дистанційна робота дитячих навчальних закладів та ЗДО, широке застосування антисептиків та ЗІЗ, посилення вимог до особистої гігієни населення тощо).

2. Середній показник захворюваності на ГЕКи за 2016-2021рр. становить 242,5 на 100 тис. населення. Смертельні випадки не реєструвались.

3. Середній багаторічний показник захворюваності на ГЕК в/е (за останні 10 років) у Крижопільському районі становить 265,7 на 100 тис. населення і є значно вищим від аналогічних показників  по Вінницькій області  (у 1,7 рази) та  Україні (у 2,4 рази).

За весь період дослідження показники захворюваності на ГЕК в/е в Крижопільському районі Вінницької області перевищували середній багаторічний показник у 1,2 рази у 2016-2017 роках, та у 1,4 рази у 2018році (350,3 на 100 тис. населення).

У 2019 році даний показник захворюваності в районі був дещо вищим від середніх показників по області та Україні.(181,9 на 100 тис.населення), але нижчим ніж середній багаторічний показник по Крижопільському району.

У 2020 році показник захворюваності по району був значно нижчим  від середніх показників по району за досліджу вальний період, а також за середні багаторічні показники по Вінницькій області та Україні (у 1,9 та 1,4 рази відповідно).

Середній показник захворюваності на ГЕК в/е у Крижопільському районі  за 2016-2020рр. є у 1,1 рази нижчим від аналогічного показника за 10 років.

Враховуючи вище викладене, можемо вважати, що епідемічна ситуація в Крижопільському районі на ГЕКи в/е є нестабільною.

Такий висновок можемо зробити з того, що в районі є передумови, які сприяють поширенню інфекцій з фекально-оральним механізмом передачі, а саме:

  • місця несанкціонованої вуличної торгівлі продуктами харчування (сільські ринки);
  • відсутність центрального водопостачання окремих сільських населених пунктів району;
  • відсутність централізованого каналізування більшості сільських населених пунктів району;
  • неналежний санітарний стан громадських  каптажів та криниць; 
  • відсутність відомчого контролю за якістю питної води із централізованих та децентралізованих джерел водопостачання у 90 % сільських населених пунктів району;
  • відсутність у більшості сіл району закладів громадського харчування із належним санітарно-гігієнічним станом, що призводить періодично до спалахів ГКІ та ХТІ через приготування їжі в домашніх умовах, допущення до процесу приготування сторонніх осіб, порушення технології приготування страв та умов їх зберігання тощо;
  • низька санітарна культура населення, особливо дітей.

4. В середньому найбільшу частку становлять гастроентероколіти не встановленої етіології (62,3 %), гастроентероколіти встановленої етіології – 34,8 %, інші інфекції складають: сальмонельози – 2,5%, вірусний гепатит А – 0,34%, дизентерія та  лептоспіроз за 2016-2021 роки не реєструвалися. 

Гастроентероколіти не встановленої етіології є найбільш поширені у всіх роках, їх частка в структурі захворюваності займала перше місце. Друге місце в структурі цієї групи інфекцій традиційно всі роки займають ГЕКи встановленої етіології (в середньому – 34,8 %). На третьому місці в структурі захворюваності за всі роки спостереження були сальмонельозні інфекції ( в середньому – 2,5%). 

Найбільшу частка гастроентероколітів у частці інфекцій з фекально-оральним механізмом передачі можна пояснити тим, що їх викликають багато збудників, тому, відповідно, вони більше поширені і більша ймовірність інфікування.

5. Встановлено, що за 2016-2020 роки досліджень в Крижопільському районі Вінницької області гастроентероколіти встановленої етіології носили полі етіологічний характер. Найбільше випадків захворювання бкли викликані умовно патогенної флорою (клебсієла – 33,5%, цитробактер – 29,8% та протей – 19%). Меншу частку становлять патогенні стафілококи, ентеробектер та ієрсінії. Незначна частина у структурі збудників ГЕКів припадає і на рота віруси та інші ентеровіруси. Причиною цьому є відсутність у районі вірусологічної лабораторії, не так часто матеріал доставлявся у обласну вірусологічну лабораторію, проведення мікробіологічного дослідження та ідентифікація збудника триває 3-5 діб, і коли збудник не виділений, а хворий уже 5 діб лікується, в т.ч. і АБ препаратами, то сенсу для відбору матеріалу і доставки у вірусологію уже немає.

Аналогічно можна пояснити і низький відсоток розшифрованих ГЕКів від їх загальної зареєстрованої кількості. Емпірично можна передбачити значну частину ГЕКів вірусної етіології, які немає можливості діагностувати в межах району. 

6. Встановлено, що дана інфекція найчастіше реєструвався на території Крижопільського району Вінницької області  впродовж усіх місяців у році, за виключенням 2020 року, коли з вересня по грудень не було зареєстровано жодного випадку захворювання. Аналогічна ситуація спостерігається і в жовтні 2019 року, коли також ГЕКи не реєструвалися взагалі.

Проте у попередні періоди з 2016-2018 рокув ГЕКи встановленої етіології реєструвалися в районі щомісячно. Традиційно ріст захворюваності спостерігається у весняно-літні місяці та в літньо-осінній період. Зниження захворюваності спостерігається з жовтня по грудень щорічно та в більшості випадків цей показник не перевищує середній за увесь рік (8,3%). Не типовою є ситуація у січні 2020 року, коли кількість ГЕКів в/е сягнула 30,8%. Але дану ситуацію можна пояснити тим, що протягом наступних п’яти місяців у році захворювання на ГЕКи взагалі не реєструвалися.  

Цікава картина спостерігається у 2016 році, коли захворюваність починала зростати у лютому (6,6%), потім дещо згасає у липні-серпні (7,6% та 1,9% відповідно), а у вересні жовтні знову маємо ріст 13,3% та 10,5% відповідно. Проаналізувавши таку ситуацію, встановили, що інфекційне відділення Крижопільської ОЛІЛ у липні – серпні було закрито на  поточний ремонт, тому реєстрація інфекційної захворюваності у даний період часу зазнала значних змін у сторону зменшення. Аналогічною є ситуація із зменшенням реєстрації захворюваності на ГЕКи у  червні-липні 2017р., у серпні 2018р. та у червні 2019 року, коли інфекційне відділення закривалося на ремонт, а значна частина медичного персоналу ішла у чергові щорічні відпустки.

Враховуючи те, що саме в весняно-літні місяці року, в які у нас реєструвалась значна кількість випадків захворювання, відбувалася активізація фекально-орального механізму передачі. Саме тому у  весняно-літні місяці спостерігається реєстрація більшої кількості випадків ГЕКів. Також на початку осені (у після відпустковий та після канікулярний період) відбувається переформування колективів навчальних закладів, що служить каталізатором активізації епідемічного процесу.

7. За досліджуваний період частіше зверталися за медичною допомогою жінки.  В середньому за 2016-2021 роки розподіл захворілих за статтю має тенденцію 60%:40% в  сторону жінок.

Вищу захворюваність жіночого населення на ГЕКи можна пояснити, вищою санітарною культурою жінок, перевагою жінок серед декретованого контингенту, кращим відношенням до власного здоров'я в загальному, позитивний комплаенс тощо.

8. В середньому за 2016-2021рр. найбільші частки ГЕКів встановленої етіології  припадають на  вікові групи  1-4 і дорослих. Висока захворюваність у віці від 1 до 4 років пояснюється тим, що ці вікові групи – це в основному неорганізоване дитяче населення,  яке впродовж літнього періоду частково мігрує, важко у малих дітей дотриматися санітарно-гігінічних вимог тощо.

Населення у віці старше 18 років частіше споживає водогінну та криничну воду із не завжди лабораторно обстежених джерел, фастфуди та вуличну їжу, відвідує заклади громадського харчування та масові заходи, де періодично має місце порушення санітарно-гігієнічних вимог до приготування, використання та зберігання продуктів харчування, які у 100% випадків є причиною захворювання на встановлені ГЕКи.

9. Встановлено, що найвища захворюваність за досліджуваний період реєструвалась серед дітей та безробітних. Щорічне зниження захворюваності реєструється і серед декретованих континентів.

Найвища захворюваність на ГЕКи встановленої етіології щорічно  реєструвалась серед дітей, в т.ч. неорганізованих. Високі показники захворюваності серед безробітних можна пояснити не надто високою санітарною культурою цієї соціальної групи населення, а щорічне зниження захворюваності декретованих працівників – тим, що населення цієї професійної групи проходить медичні огляди та обстеження частіше ніж інші працівники.

Захворюваність серед дітей розділяється майже навпіл, щороку має місце незначне перевищення серед неорганізованих дітей у 1,0-1,3 рази.

Досить високі показники захворюваності серед організованих дітей пояснюється тим, що представники цих професійно-побутових груп перебувають в організованих колективах, інфекційна захворюваність в яких в значній мірі залежить від санітарно-гігігієнічних умов харчування, навчання та проживання в навчальних закладах. В літні місяці вихованці навчальних закладів, перебувають на відпочинку чи оздоровленні, де і можуть інфікуватися збудниками ГЕКу.

10. В середньому за останні 5 років чинниками передачі інфекції були у 3,7% - вода, у 96,3% - продукти харчування. 

Пропозиції:

Протиепідемічні заходи

  • При реєстрації кожного випадку захворювання на ГЕК вжити заходів щодо ізоляції хворого в домашніх умовах, чи його госпіталізації. Виявляти контактних осіб, забезпечити їх обстеження, медичне спостереження та лікування;
  • Проводити контроль за проведенням поточної дезінфекції у дитячих дошкільних закладах, школах, студентських гуртожитках та інших установах скупчення людей;
  • Проводити контроль за якістю та своєчасністю проведення заключної дезінфекції в осередках захворювання.

Профілактичні заходи

  • Систематично  проводити  обстеження об'єктів високого ступеня ризику,  звернувши особливу увагу на заклади громадського харчування, продовольчі ринки та об’єкти централізованого господарсько-питного водопостачання;
  • Негайно припиняти експлуатацію об'єктів у разі виявлення на них порушень санітарного законодавства, які становлять загрозу здоров'ю населення;
  • Проводити цілеспрямовану санітарно - роз'яснювальну роботу серед  населення  по профілактиці  гострих  кишкових  інфекційних захворювань,  харчових  отруєнь,  звернувши  особливу   увагу   на профілактику ГКІ та важливість своєчасного звернення в ЛПЗ при виникненні перших симптомів кишкових захворювань;
  • Направити листи до районної адміністрації, ГУ ДПСС про необхідність ліквідації місць несанкціонованої вуличної торгівлі продуктами харчування;
  • Забезпечити жорсткий  контроль  якості  питної  води  за мікробіологічними показниками, особливо каптажів та колодязів громадського користування;
  • Упорядкувати відкриті водойми на території району, які розташовані в рекреаційних зонах району, згідно з вимогами діючого законодавства.
  • Провести герметизацію громадських колодязів, при будівництві нових колодязів дотримування нормативних розривів між ними та вигрібними ямами; здійснювати профілактичну дезінфекцію колодязів та вигрібних ям;
  • Вжити заходів щодо вирішення проблем з каналізуванням та організацією централізованого водопостачання всієї території смт Крижопіль та району;
  • розглянути можливість будівництва громадських вбиралень на кінцевих зупинках громадського транспорту, та в місцях масового відпочинку людей, парках, скверах тощо.

Тетяна Лозінська  - Завідувач ВСП Крижопільський відділ ДУ "Вінницький ОЦКПХ МОЗ України"


« повернутися

Код для вставки на сайт

Вхід для адміністратора

Онлайн-опитування:

Увага! З метою уникнення фальсифікацій Ви маєте підтвердити свій голос через E-Mail
Скасувати

Результати опитування

Дякуємо!

Ваш голос було зараховано

Форма подання електронного звернення


Авторизація в системі електронних звернень