Ми часто називаємо їх «сонячними», що ніби позбавляє їх права на інші почуття. Насправді вони відчувають весь спектр людських емоцій: від глибокої депресії до щирого захоплення.

Ми звикли вважати «нормою» певний тип роботи мозку. Проте концепція нейрорізноманіття стверджує, що різні типи мислення - це багатство людства. Діти з 47-ю хромосомою бачать світ без зайвих соціальних фільтрів, що дарує їм особливу творчу щирість.

Це все стереотипи, насправді вони - діти з синдромом Дауна такі ж, як ми. Можуть любити, досягати успіху, розчаровуватися, мандрувати, любити чи ненавидіти життя. Створювати сім’ї і робити кар’єри.

Діти з синдромом Дауна довгі століття були позбавлені нормального життя. І от нарешті суспільство зрозуміло, що генна патологія не робить їх гіршими.

День проведення Всесвітнього дня людини із синдромом Дауна вибраний не випадково, це двадцять перший день третього місяця пов’язаний з трьома копіями 21-ої хромосоми. Вперше цей День став щорічно відзначатися з 2006 року і був заснований на VI міжнародному симпозіумі по синдрому Дауна, проведеному в Пальма де Майорка, за ініціативою правлінь Європейської та Всесвітньої асоціацій Даун-синдром.

21 березня у багатьох країнах відбуваються акції підтримки, флешмоби та освітні заходи. У комунальній установі «Крижопільський інклюзивно-ресурсний центр» на корекційно-розвиткових заняттях фахівці інклюзивно-ресурсного центру з дітками протягом тижня долучились до підтримки дітей із синдромом Дауна та виготовили кольорові браслетики з різнобарвними шкарпетками, адже символом цього дня стали різноколірні шкарпетки, оскільки форма додаткової хромосоми нагадує саме їх. У дитячому просторі для очікування дітей та батьків можна було переглянути пізнавально-інформаційні матеріали, відеоролики, мультфільми до Всесвітнього дня людини із синдромом Дауна. А також колектив інклюзивно-ресурсного центру долучився до всесвітнього флешмобу «Шкарпетуйся!» (Lots of Socks) — одягнувши  непарні шкарпетки.

Пропонуємо долучитися до флешмобу всіх, це так просто: треба одягти різнокольорові, непарні чи просто яскраві шкарпетки. Таким чином продемонструвати свою солідарність з людьми з непарною хромосомою, й водночас звернути на себе увагу перехожих та зрозуміти, як це — бути не таким, як більшість.

Головне завдання суспільства  — створити умови для  реалізації важливих рішень та забезпечити рівні можливості для всіх.

Одним  із таких рішень для України стало впровадження інклюзивної освіти. Однак нашому суспільству ще треба вчитися сприймати інших людей як рівних, давати їм можливості та роботу. Ми маємо перетворити «бар’єри» на «містки». Доступність – це не лише пандус, а й про готовність вислухати людину, якій важко говорити і сприймати її як рівну. Інклюзивне навчання (у класах, групах з іншими дітьми), любов і турбота батьків, адекватне ставлення людей навколо здатні зробити цих дітей повноцінними членами суспільства.

 Інклюзія потрібна не лише людям з інвалідністю. Вона потрібна нам усім. Суспільство, яке приймає різноманіття стає більш гнучким, милосердним та інноваційним.