Герої, які назавжди в наших серцях Корчовський Роман Олександрович

25 вересня минає п’ята річниця трагічної загибелі відважного сина України — Романа Олександровича Корчовського. Він був не лише відданим військовослужбовцем, а й нашим земляком, жителем Крижопільської селищної територіальної громади. Цей день є нагадуванням про велику втрату, яку пережила не тільки його родина, а й уся громада.
Роман, як військовий авіатор, загинув під час навчального польоту 25 вересня 2020 року. Тоді військовий літак Ан-26 зазнав авіакатастрофи поблизу міста Чугуїв на Харківщині. Ця трагедія забрала життя 26 людей: 19 курсантів та 7 офіцерів. Серед них був і наш Роман, який віддав своє життя, виконуючи військовий обов’язок.
Роман Олександрович народився 14 травня 1998 року. З самого дитинства він мріяв про військову кар’єру і докладав усіх зусиль, щоб втілити свою мрію. Він був взірцем для інших, добре навчався і завжди прагнув до досконалості у всьому. Ця цілеспрямованість і жага до знань проклали його шлях у майбутнє.
Після закінчення сьомого класу він вступив до Київського військового ліцею імені Івана Богуна. Після успішного завершення навчання він вирішив пов’язати своє життя з авіацією і вступив до Харківського національного університету Повітряних Сил імені Івана Кожедуба. Однак його мріям не судилося здійснитися. Його польоти обірвалися, і він назавжди залишився в небі, як і личить справжньому авіатору.
За самовіддане служіння Українському народові та зразкове виконання військового обов’язку Указом Президента України Романа Олександровича Корчовського посмертно нагородили медаллю «За військову службу Україні». Ця висока нагорода є визнанням його героїзму, відданості та безмежної любові до своєї Батьківщини.
У цей день гірких роковин ми схиляємо голови в глибокій скорботі та висловлюємо щирі співчуття рідним, близьким і друзям Романа. Пам’ять про цього молодого військового авіатора назавжди залишиться в наших серцях. Вічна пам’ять і вічний політ тобі, Романе. Хай земля буде тобі пухом.

